Артур Вільям Патрик Альберт

Артур Вільям Патрик Альберт Prince Arthur, Duke of Connaught and Strathearn
Артур Вільям Патрик Альберт Prince Arthur, Duke of Connaught and Strathearn
10-й Генерал-губернатор Канади
13 жовтня 1911 — 11 листопада 1916
Попередник	Альберт Генрі Джордж Грей (англ. Albert Henry George Grey)
Наступник	Віктор Кавендиш (англ. Julian Byng, 1st Viscount Byng of Vimy)
Народився	1 травня 1850(1850-05-01) Букінгемський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон, Англія, Сполучене Королівство
Помер	16 січня 1942(1942-01-16) (91 рік) Багшот-Паркd, Віндлшемd, Суррей-Гітd, Суррей, Англія, Велика Британія
Похований	Королівська усипальниця у Фрогморі
Відомий як	військовослужбовець, політик, аристократ
Країна	Велика Британія і Сполучене Королівство
Alma mater	Королівська військова академія
Батько	Альберт Саксен-Кобург-Готський
Мати	Вікторія
У шлюбі з	Луїза Маргарита Прусська
Діти	Маргарита Коннаутська, Артур Коннаутськийd і Патриція Коннаутська
Релігія	англіканство
Нагороди	Кавалер ордена Золотого руна Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

А́ртур Ві́льям Па́трик А́льберт (англ. Arthur William Patrick Albert, Prince Arthur, Duke of Connaught and Strathearn; 1 травня 1850(18500501), Букінгемський палац, Лондон — 16 січня 1942, Багшот Парк, Суррей, Англія) — третій син королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського, солдат і 10-й Генерал-губернатор Канади після федерації.

Біографія

Артур народився 1 травня 1850 року у Букінгемському палаці в Лондон. Він став сьомою дитиною та третім сином в родині правлячої королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського. Немовля хрестив архієпископ Кентерберійський Джон Самнер у каплиці палацу. Хрещеними батьками стали принц Вільгельм Прусський, Іда Саксен-Мейнінгенська та старий Артур Веллінгтон, переможець французів при Ватерлоо, на честь якого хлопчик і отримав ім'я.

Військова кар'єра

Освітою Артура, як і старших його братів та сестер, займались приватні вчителі. Вже в ранньому віці принц почав виявляти інтерес до армії. У 16 років він вступив до Королівської військової академії у Вулвічі, яку закінчив у 1868. У чині лейтенанта був зачислений до корпусу інженерних військ наказом від 18 червня.

2 листопада 1868 він перейшов до артилерійського полку, а 2 серпня 1869 — до стрілецької бригади, що носила ім'я його батька. Військова кар'єра принца тривала понад 40 років.

У 1869 він прибув до Канади. Після висадки у Галіфаксі протягом восьми тижнів їздив по країні. У січні 1870 відвідав Вашингтон, де зустрівся з президентом Грантом. У травні брав участь у битві з феніанцями на Еклз Хілі. Супротивник утік, залишивши артилерію. З боку ж королівського війська, за даними Томаса Біча, ніхто не постраждав. Також під час служби в Канаді відвідував різноманітні заходи: був присутнім на відкритті парламента в Оттаві, його часто запрошували на бали та раути. Принц дуже сподобався місцевим жителям. Ірокези Великої ріки в Онтаріо навіть дали індіанське ім'я Кавакудж та оголосили Вождем шостої нації, що надало йому право брати участь у радах племені та голосувати на них. Леді Лізґар, дружина тодішнього генерал-губернатора Джо Янга, в листі до королеви Вікторії зазначала, що канадці, здається, сподіваються колись побачити генерал-губернатором саме її сина.

14 червня 1871 Артур отримав звання полковника, а у 1876 — став лейтенант-полковником.

У 1882 під проводом Гарнета Вулзлі брав участь у придушенні націоналістичного руху в Єгипті. 13 вересня того року у битві при Тель-ель-Кебірі перебував у командирській бригаді. Між 1886 та 1890 служив у Індії.

1 квітня 1893 року став генералом. З 1893 по 1898 командував південним округом Альдершот.

Влітку 1900 помер його старший брат Альфред. Це дало Артуру можливість успадкувати герцогство Саксен-Кобург-Готу, від якої він, проте, відмовився на користь свого шістнадцятирічного племінника Чарльза Едуарда,сина свого покійного брата Леопольда, герцога Олбані, щоб самому продовжувати військову службу.

Із 1900 по 1904 був головнокомандувачем в Ірландії. 26 травня 1902 став фельдмаршалом.

Особисте життя

Артур із родиною

У віці 28 років Артур пошлюбив 18-річну прусську принцесу Луїзу Маргариту, внучату племінницю правлячого імператора Німеччини Вільгельма I Гогенцоллерна. Молодят повінчали у каплиці Святого Георгія Віндзорського замку 13 березня 1879.

У них народилося троє дітей:

• Маргарита (1882–1920) — була одружена із шведським кронпринцем Густавом, мала п'ятеро дітей;
• Артур (1883–1938) — генерал-губернатор Південно-Африканського Союзу у 1920–1924 роках, був одружений із герцогинею Александрою Файф, мали єдиного сина.
• Патриція (1886–1974) — дружина сера Александра Рамзея, морського офіцера королівського флоту, мали єдиного сина.

Нагороди

Велика Британія

• Великий магістр Ордену Лазні (1901–1942);
• Орден Підв'язки;
• Орден Будяка;
• Орден Святого Патріка;
• Орден Святого Михайла і Святого Георгія;
• Орден святого Джона;
• Орден Зірки Індії;
• Орден Лазні;
• Королівський Вікторіанський ланцюг;
• Орден Британської імперії;
• Орден Заслуг;
• Коронаційна медаль Короля Георга V;
• Британська воєнна медаль;
• Відзнака Територій;
• Ювілейна срібна медаль Короля Георга V;
• Коронаційна медаль Короля Георга VI.

Іноземні

• Орден Золотого руна
• Орден Андрія Первозванного (Російська імперія);
• Вищий орден Святого Благовіщення (Королівство Італія);
• Орден Слона (Данія);
• Орден Серафимів (Швеція);
• Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
• Орден Карлоса III (Іспанія);
• Орден Святого Олафа (Норвегія);
• Орден Хризантеми (Японія);
• Королівський угорський орден Святого Стефана (Угорщина);
• Орден Червоного орла (Королівство Пруссія);
• Орден Почесного легіону (Франція);
• Орден Леопольда I (Бельгія);
• Орден Вежі й Меча (Португалія);
• Орден військових заслуг (Іспанія);
• Орден Вюртемберзької корони (Королівство Вюртемберг);
• Орден Нідерландського лева (Нідерланди);
• Орден Спасителя (Греція);
• Орден Князя Данила I (Чорногорія);
• Орден Святих Маврикія та Лазаря (Королівство Італія);
• Військовий орден Савойї (Королівство Італія);
• Орден Зірки Ефіопії (Ефіопія);
• Орден Корони Румунії (Румунія);
• Орден Святого Карла (Монако);
• Орден Меча (Швеція);
• Орден Слави (Туніс);
• Орден Османіє (Османська імперія);
• Орден Меджидіє (Османська імперія);
• Орден Pour le Mérite (Королівство Пруссія);
• Орден Карла XIII (Швеція).

Генеалогія

Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський

Августа Ройсс цу Еберсдорф

Август Саксен-Гота-Альтенбурзький

Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська

Георг III

Шарлота Макленбург-Стрелицька

Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський

Августа Ройсс цу Еберсдорф

Ернст I

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька

Едуард Август

Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська

Альберт Саксен-Кобург-Готський

Королева Вікторія

Артур

Література

• Bousfield, Arthur; Toffoli, Gary (2010). Home to Canada: Royal Tours 1786—2010. Tonawanda: Dundurn Press. p. 80. ISBN 978-1-55488-800-9. (англ.)
• Carolly Erickson, La piccola regina, Milano, Oscar Mondadori, 2001, ISBN 88-04-48655-4 (італ.)
• Артур, принц великобританский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.[2] (рос.)

Посилання

• Генерал-губернатор Канади — Артур Вільям Патрик Альберт [Архівовано 22 листопада 2010 у Archive.is] (фр.) (англ.)
• Профіль на Geneall.net (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 5 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Артура, герцога Коннаутського [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)